Gyrat per meridiem et flectitur ad aquilonem lustrans universa circuitu pergit spiritus et in circulos suos regreditur(Книга Екклезіаста, Розділ 1, вірш 6)
Епідемія, торішня соціальна ізоляція, невизначеність, неможливість зустрітися з колегами в лекторській вкотре довели як ми сумуємо за дружнім спілкуванням, дискусіями, жартами, ароматною кавою з нашої примхливої кавоварки і сезонними кафедральними подорожами у «місця сили» з особливою енергетикою.
Цього року ми вирушили до міста Жовква, яке знаходиться лише за 30 км від Львова і вражає своєю неповторною атмосферою і спокійним, розміреним ритмом життя. Вважають, що за кількістю історико-культурних пам’яток Жовква перевершує усі інші міста Галичини і поступається лише Львову.
Як стверджують історики, засновником міста був польський гетьман Станіслав Жолкевський, визначний полководець, умілий дипломат,. який за вдалі походи проти турків і татар наприкінці XVI ст. здобув у власність землі на північ від Львова.
Разом із дружиною він створив взірець «ідеального міста» епохи Ренесансу – красивого і практичного водночас, пристосованого до миру і до війни: з широкими прямими вулицями, що сходяться на центральному майдані, де і понині знаходиться стовп ганьби, з храмами (костелом Св.Лаврентія (1606-1618), комплексом Василіанського монастиря і храмом Пресвятого Серця Христового (перша згадка датується 1612 роком) та іншими спорудами розміщеними біля міських мурів, щоб у разі ворожої облоги вони могли стати додатковими оборонними вежами і замком, який у 1675 році польський король Ян Собеський зробив своєю резиденцією.
Цікавою сакральною пам’яткою міста є мурована синагога, побудована у вигляді фортеці, з маленькими охоронними баштами. Багато синагог у Тель-Авіві збудовано саме за зразком жовківської.
На превеликий жаль багато пам’яток занепали, або були зруйновані під час війн, революцій та окупації, але навіть те, що залишилося і зберігається на кожній вулиці небайдужими громадянами цього компактного, унікального міста обіцяє незбагненно прекрасні враження гордості та шани за минулу славу і людей, які створювали власний, неповторний світ шляхетності і смаку.
Автор: старший викладач кафедри прикладної лінгвістики Волошинович Н.В.