Richard Dawkins
18 травня колектив кафедри прикладної лінгвістики випромінював наукове натхнення, уперше зібравшись з початку воєнного лиха в стінах рідної Альма-матер, щоб відсвяткувати чудовий весняний день, якому судилося стати також і Днем Науки. Щорічне проведення наукових зустрічей, приурочених до Фестивалю Науки у ВНУ імені Лесі Українки, завжди слугувало гарним приводом продемонструвати свої наукові здобутки. Модераторкою заходу була завідувачка кафедри прикладної лінгвістики, професорка Ірина Біскуб, яка доповідала про специфіку аналізу критичного дискурсу у воєнний час. Апелюючи до зразків пісенної лірики, доповідачка наводила факти про те, що світові події розвиваються по спіралі, й окремі фрагменти безсмертних пісень не втрачають своєї актуальності на кожному часовому відрізку. Деякі історичні постаті лише змінюють обличчя та імена, проте зберігають свою зловісну сутність, викрити яку допоможуть навички критичного аналізу дискурсу.
Бурхливу полеміку викликала доповідь доцентки кафедри Тетяни Бондар, яка презентувала результати наукової розвідки, що стосується поточної мовної ситуації в Україні. Мовне питання, особливо болісне для кожного свідомого українця, не могло не спонукати до жвавої дискусії, у якій кожному кортіло висловитися, а отже доповідь відразу набула ознак активного обговорення в колі однодумців.
Різноманітність виступів, різноаспектність і новизна наукової тематики засвідчує практичну зорієнтованість наукового пошуку, що прагне зануритись у всі сфери людської життєдіяльності. Наукові рецептори присутніх не лише реагували на нестандартні лінгвістичні поняття, як-от “thought in thought” (“думка в думці”), дивувалися факту відсутності в англійській мові нейтрально-гендерних займенників, а й мали змогу отримати кілька практичних порад, як-от наприклад, щодо успішного просування вебсайтів закладів бізнесу.
Прикладні лінгвісти — допитливі практики, поза їхньою увагою не залишаються й такі побутові проблеми, як ірраціональне використання їжі, що спонукає до створення сучасних технологій, які б допомагали цього уникнути. Як оцінити ставлення виборців до кандидатів, яким чином швидко дізнатися про думку споживача щодо того чи іншого продукту? Визначити тональність тексту, проаналізувавши 14 000 повідомлень за одну секунду — і цей корисний досвід можна було перейняти від доповідачів.
А далі були оптимізація навчального процесу за допомогою штучного інтелекту та гібридного навчання, стрімке зростання англійського лексикону й навіть політичні карикатури. Йшлося також про труднощі перекладу військових термінів та перекладацьку етику видатних українських постатей. Не залишилися поза увагою прагнення заохотити студентів за допомогою новітніх стратегій оцінювання, а також сказати своє вагоме слово в світі науки, засвоївши навички академічного письма англійською мовою.
Ці та інші цікаві доповіді тримали в напрузі й спонукали до швидкості реакції на зміну тематики, що варіювала від комп’ютерних технологій до лінгвопоетики, від перекладознавства та невербалістики до методики й вебдизайну, адже прикладна лінгвістика як симбіоз усього корисного – це цілий науково-практичний Всесвіт. І приємно було відзначити, що градус наукового ентузіазму лише підвищується, а значить ми міцно тримаємо свої позиції і перемога стає щомиті ще ближчою.
Автор статті: Олена Карпіна