Минулоги тижня здобувачі освіти третього та четвертого курсів спецільності «Прикладна лінгвістика. Переклад і комп’ютерна лінгвістика», які вивчають теорію та практику перекладу, мали унікальну нагоду зустрітися з перекладачем-практиком, випускницею спеціальності «Прикладна лінгвістика» Юлією Лелліотт.
Юлія, яка нині живе і працює в Австралії, поділилася своїм досвідом роботи в Національній агенції перекладачів Австралії, зареєстрованим членом якого вона є. Насамперед вона розказала про діяльність цієї організації, особливості проходження різноманітних тестів та іспитів на здобуття відповідних сертифікатів. Пізнавальним було те, що Юлія наочно показала зразки тестів, проаналізувала їх, показавши на які помилки в першу чергу звертають увагу екзаменатори-члени комісій.
На відміну від України, де засвідчення перекладів робить нотаріус (після перевірки відповідної кваліфікації особи), в Австралії, для того, щоб мати право офіційно здійснювати усні та письмові переклади, перекладачі повинні пройти відповідну сертифікацію. Ця процедура передбачає виконання тестів на знання мови, а також здійснення власне перекладів. Після їхньої перевірки кваліфікованою комісією, перекладач отримує відповідний сертифікат та право на власну печатку. Для усних перекладачів вимоги значно вищі, оскільки претенденти повинні мати професійні навички усного перекладу, добру пам’ять, вміння сприймати, опрацьовувати, аналізувати та переформульовувати отриману інформацію. Крім того, під час тестів від претендентів очікують швидку реакцію, здатність тримати в пам’яті значну кількість інформації, вміння робити перекладацькі нотатки.
Здобувачі освіти мали можливість поставити запитання, цікавилися етичною та юридичною сторонами перекладацького ремесла.
Автор статті: Оксана РОГАЧ, професор кафедри прикладної лінгвістики