Нещодавно студенти-магістранти спеціальності Прикладна лінгвістика мали змогу зреалізувати свої перекладацькі знання і вміння у рамках вивчення курсу Основна іноземна мова. Для перекладу було запропоновано вірш «Cloths of Heaven», написаний Вільямом Батлером Єйтсом, відомим англомовним ірландським поетом, фольклористом, театральним та громадським діячем, лауреатом Нобелівської премії. Студенти презентували свої переклади, у яких зуміли вдало передати не лише зміст твору, але й його стиль, образність й тональність. Оскільки це перші перекладацькі поетичні спроби, до подаємо переклади без прізвищ.
William Butler Yeats
Had I the heavens’ embroidered cloths,
Enwrought with golden and silver light,
The blue and the dim and the dark cloths
Of night and light and the half-light,
I would spread the cloths under your feet:
But I, being poor, have only my dreams;
I have spread my dreams under your feet;
Tread softly because you tread on my dreams.
(1)
Мав би я небесні, вишиті полотна
Обплетені світлом золотим та срібним.
Блакитні, і тьмяні, і темні тканини,
І темряви, й світла, і їх половини.
Я застелив би їх тобі під ноги,
Та, бідний, лиш мріями я володію,
Які простелив я тобі до ніг.
Тому ступай ніжно, легенько на них.
(2)
Якби я небес мав вишитий одяг,
Золотисто-сріблястим оздоблений світлом,
Синій і тьмяний, і темний одяг
Від ночі і світла, і його половини,
Я б розкинув цей одяг тобі під ноги,
Але будучи бідним, я маю лиш мрії.
Постелю я мрії тобі під ноги,
Ступай обережно, плекай мої мрії.
(3)
Якби ж мені небесно вишиті тканини
Оздоблені золотим і срібним світлом
Блакитні, темні й чорні одежини
В ночі при світлі, напівсвітлі
Розстелив би я тканини біля ваших ніг
І хоч бідняк я, та мріями багатий,
То ж розклав свої мрії біля ваших ніг
Ступайте легенько, бо йдете по мріях моїх.
(4)
Якби ж мені небесно вишите вбрання,
Оздоблене золотом та сріблом
Блакитне, тьмяне й темне вбрання,
Вдягнути яке б і за дня, і за темної ночі,
Розстелив би його під ноги твої,
Та убогий я, маю лиш мрії,
Під ноги тобі я своє єдине багатство кладу.
Тож ступай обережно, ти йдеш по мріях моїх.
(5)
Мав би я небом шиту тканину,
А в ній – золоте і срібне світло;
Темно-синю, тьмяну тканину,
Днів і ночей
Розстелив би її під ноги тобі,
Але бідний я, у мене лиш мрії.
Я кину їх під ноги тобі –
Прошу, м’яко ступай, адже то мрії мої.
(6)
(Ах) мати б мені розшиту небом одежу
Світлом розшиту, і золотим і срібним
Блакитну, туманну й пітьмяну одежу
У сутінках, при світлі та при місяці срібнім
Я б розстелив цю одежу в ногах твоїх
(Та) я бідняк, багатий лише мріями
То й розстелю я ці мрії у ніг твоїх
Ступай легко, адже на мої ти ступаєш мрії…
Доцент кафедри прикладної лінгвістики, к.ф.н. О. Рогач.