Фестиваль науки СНУ імені Лесі Українки: Секція «Прикладна лінгвістика»

Фестиваль науки СНУ імені Лесі Українки

Факультет іноземної філології

Секція «Прикладна лінгвістика»

Дата проведення: 12.05.2020, 15:00
Керівник секції: доктор філологічних наук, професор Ірина Павлівна Біскуб.
Секретар: кандидат філологічних наук О.  О. Карпіна
Доповіді:

Сучасна наука усе більше стає міждисциплінарною. Гетерогенність гуманітарної галузі особливо яскраво проявляється у зв’язку лінгвістики з іншими дисциплінами, позаяк результати вивчення мови впливають на появу нових напрямів у політології, історії, психології, правознавства тощо. Використання міждисциплінарного підходу у викладанні дискурс аналізу передбачає опанування технології критичного аналізу дискурсу, коли студент – дослідник мовного матеріалу проявляє себе, понад усе, як особистість зі сформованою системою цінностей, розумінням загальнолюдських орієнтирів, здатністю реагувати на виклики сучасного світу. Результатом упровадження міждисциплінарного підходу, опанованого автором від час міжнародного стажування у межах програми «Інноваційний університет і лідерство» (Варшава, Краків 2019) стали міждисциплінарні студентські проекти, захищені студентами 2 курсу спеціальності Прикладна лінгвістика.

https://youtu.be/s8HnXOSv4o0

Сучасна реклама – це продукт творчої діяльності людини, головна мета якого привернути увагу та вплинути на свідомість споживача. Середньостатистична людина натрапляє на 1500 рекламних оголошень за день і на 32 000 оголошень на рік. (“STAND lesson”, 2012). Вплив і потужність реклами залежить великою мірою від концептуальної метафори, використаної у ній. Копірайтери використовують концептуальну метафору для реклами продуктів будь-якого типу, від продовольчих товарів до техніки. Дослідження показують, що життя є популярним цільовим доменом у рекламних гаслах, оскільки копірайтери хочуть переконати споживачів, що їхня продукція покращить життя. Найуживанішими у рекламному дискурсі є концептуальні метафори LIFE IS ENTITY, LIFE IS A JOURNEY та LIFE IS FOOD (наприклад, Live on the Coke Side of Life (Coca-Cola), Progresso. A Taste of the Good Life! (Progresso soup brand), Earth Grains. Discover a Healthier Slice of Life! (Earth Grains bread)).

Важливі глобалізаційні процеси, які розпочалися у світі після завершення Другої Світової війни змінили не лише політичну та економічну галузі.

Серйозної перебудови зазнали також сфери освіти й науки, головне завдання яких відповідати на новітні потреби та запити суспільства. Підготовка фахівців у сфері комунікації та міжнародних відносин вийшла за межі міжнаціонального формату й повинна враховувати особливість роботи наднаціональних уній на кшталт Європейського Союзу.

Унікальна і надзвичайно важлива посередницька функція перекладачів лежить в основі єдності Європейського Союзу. Така глобальна міжкультурна та міжмовна комунікація можлива лише за умов активної та якісної роботи великого перекладацького корпусу інституцій ЄС. Провідні освітні установи Європи, центри підготовки перекладачів та самі органи ЄС відреагували на постійне зростання потреб перекладу наступним чином:

  1. Адаптація навчальних планів підготовки перекладачів (спеціалістів письмового та усного (послідовного й синхронного перекладів)) до нового глобального контексту їх роботи;
  2. Популяризація професії перекладача та її ролі у світі;
  3. Впровадження нових «гібридних» посад в інституція ЄС, щопоєднують у собі вузькоспеціальні, галузеві знання та навики перекладу (наприклад, lawyer-linguist);
  4. Вільний доступ до перекладацьких ресурсів на офіційних сторінках різноманітних інституцій ЄС.

Веб-ресурс Google Ngram Viewer розкриває дані стосовно кількісної динаміки використання лексичних одиниць та виразів в англійському та американському варіантах англійської мови, відображаючи діахронічний аспект, тобто вказує на період виникнення слова чи виразу, періоди підйому та спаду кількості слововживань на базі мовних корпусів. Можливо дослідити слова та вирази також у порівнянні. Скажімо, ресурс виявляє наявність чи відсутність випадків використання таких політично забарвлених слів, як Holocaust, Holodomor, Negro, n-word, та інші. Виявлено, що політично коректна та гендерно нейтральна лексика не домінує у використанні носіями, хоча використання її кількісно зросло за останні десятиліття.  Виявлено також розбіжності між американським та британським варіантами у практиці використання певної лексики. Ресурс Google Ngram Viewer є перспективним як для дослідників, так і для всіх, хто вивчає та професійно використовує англійську мову.

Нині популярний метод кейс-стаді як інструмент якісного аналізу для вивчення індивіда, групи чи феномену, обрано нами для підтвердження чи спростування т.зв. «ретрансляційної гіпотези» (Berman, 1990). Ця гіпотеза полягає в тому, що кожен наступний переклад художнього тексту виявляється за лінгвальними рисами ближче до оригіналу, ніж попередні(й). Відповідно до типології кейс-стаді, у цьому дослідженні двох перекладів твору Юрка Покальчука «Храм Посейдона» у виконанні одного тлумача використано діахронічний тип для визначення динаміки перекладних закономірностей у різних часових проміжках. Перший (неопублікований) варіант являє для перекладознавчого дослідження більшу цінність, оскільки в ньому збереглися первинні «сліди» почасти несвідомих перекладачевих рішень. Друга (офіційна) версія побачила світ 2004 року в американському журналі Ukrainian Literature: A Journal of Translations. Перекладачем на англійську в обох версіях був Марк Андрущик. Результати засвідчили, що друга версія за мовними показниками ближча до першотвору, ніж перша. Одержані дані підтвердили «ретрансляційну гіпотезу» для цього кейс-стаді. Отже, умова авторедагованого перекладу активізує психолінгвальний механізм адаптації до оригінального твору, що сприяє адекватності перекладу.

Сугестія або ж навіювання  є навмисним створенням певних уявлень у свідомості іншого, опосередкованими і не аргументативними шляхами. Сугестивний вплив здійснюється через використання певних стратегій і тактик.

Тактика викривлення інформації призводить до поверхневої обробки інформації слухачами та виражається у використанні вмонтованих команд, пресупозицій та прийому “Читання думок”.

Проведений аналіз емпіричного матеріалу дав змогу встановити, що головними сугестогенами тактики викривлення інформації, якими Тереза Мей послуговується у її дискурсі, є пресупозиції, що становлять близько 67% від загальної кількості виокремлених сугестогенів.

Феномен пресупозиції збіднює модель слухача та обмежує коло його можливих рішень. На лексичному рівні використовують такі пресупозиції як ітеративи, дієслова зміни стану, обмежувальні вирази та інші частки, тощо. На синтаксичному рівні широко застосовуються порівняння, протиставлення та риторичні питання, тощо.

Використання цитат також є прийомом реалізації пресупозиції.

У своєму дискурсі Тереза Мей використовує пресупозицію як прийом здійснення впливу на масового адресата для реалізації інтенцій підтримки Брекзиту та критики опонентів.

MateCat is a free and open source translation application which belongs to CAT tools. Computer Aided Translation (CAT) is a broad term used to describe the software that assist human translators, improving their speed and helping them manage projects. CAT tools break large multilingual documents into segments which are stored in a database. This is called translation memory (TM) which means that previously translated material can be reused at any time. As a CAT tool, MateCat provides a translator with various professional features: Public TM, containing over 12 billion matches; Private TM (if added); the Machine Translation (a combination of Google Translate and Microsoft Translator), quality check (reviews content for various types of mistakes), guess tag position option (automatically places the tags where they belong) etc. In addition MateCat supports 72 different file formats that can be translated into over 200 languages.

За усю історію існування дистанційного навчання в Україні(а це понад 20 років) вперше до нього прикута настільки потужна увага. Констатовано, що наявність лише технологічної складової(програмне забезпечення, веб-додатки, навчальні середовища тощо) дистанційного  навчання, є необхідною, але не достатньою умовою забезпеченнч повноцінного навчального процесу. Адже для того, щоб майстерно володіти інструментом, потрібно мати фундаментальні знання, щодо принципів та методів його застосування.

Обгрунтовано необхідність наявності психолого-педагогічно компоненту дистанційного навчання, який, фактично, виступає каталізатором його ефективності.

Здійснено класифікацію засобів дистанційного навчання та виділено такі основні його меододи, засоби та інструменти: програми та сервіси для створення електронних підручників; хмарні технології(Microsoft Services, Google Servises); сервіси для створення онлайн-презентацій; сервіси для створення тестів; комплексні онлайн-інструменти та конструктори; сервіси для організації відеоконференцій; веб-дошки; Open Online Courses; LMS(Learning Management System).

Розширення горизонтів філологічних пошуків у цифровому столітті зумовлене активізацією інформаційних технологій, які сприяли трансформації традиційних комунікативних тенденцій і генеруванню інноваційних, що реалізуються завдяки симбіозу вербальних, невербальних та паравербальних засобів у сучасному англомовному масмедійному просторі. З огляду на це виникає необхідність у переосмисленні усталених підходів, методів і методик розгляду всіх можливих складників комунікативної взаємодії, поясненні їх варіативної функційності шляхом залучення теоретико-методологічної бази нових лінгвістичних напрямів: мультимодальної лінгвістики та мультимодальної стилістики. Саме вони уможливлюють полівекторне обґрунтування структури, семантики, рівнево-ієрархічних відношень, зв’язків і прагматико-стилістичного потенціалу масмедійної комунікації.

Закономірно, що науковий опис особливостей масмедійного комунікативного простору як мультимодального явища, в якому співіснують вербальні, невербальні та паравербальні засоби, потребує нових поглядів на функціонування писемного мовлення у прагматичному, соціокультурному і лінгвостилістичному вимірах. У зв’язку з цим особливої значущості набуває всебічне дослідження різних аспектів мультимодальності сучасного спілкування, яке реалізується в англомовному масмедійному комунікативному просторі внаслідок конвергенції різних модусів, дослідженню яких присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних учених.

We all suffer from pressures and strains in everyday life. New experience of a lockdown has introduced some great changes into our lives, physical as well as mental, and not everyone showed enough strength to cope with the situation. That is where mindfulness can come in useful. Mindfulness can save us from overthinking when we are stressed, it can help us consider our relationship with our thoughts and feelings, allowing what is to simply be, and allowing ourselves to observe it as it is without panicking.

Mindfulness (the awareness which comes from noticing the present moment, without judgement and with kindness) is fundamental for language learning. When we are stressed, language function doesn’t work properly. One of the benefits mindfulness has in the classroom is its facility for improving students’ attention span during lessons and elsewhere in life. Learning to focus can help to counteract the constant demands on our attention in a world of digital screens and social media and develop greater patience and staying power for any one activity. The key skills we learn when we practise mindfulness are: 1) focus and concentration; 2) observation without judgement; 3) curiosity; 4) acceptance and self–compassion.

Mindfulness can also help teachers understand their emotions better, which in turn can help them to manage students and situations they might find difficult.

You can’t stop the waves, but you can learn to surf. (Jon Kabat–Zin)

We all live in or inhabit different worlds. Differences in the way we see, hear, taste, smell, and feel specific stimuli – that is the way we perceive – occur all the time. Each of us views reality from a different angle, perspective, or vantage point. Our physical location, our interests, our personal desires, our attitudes, our values, our personal experiences, our physical condition, and our physical states all interact to influence our judgments or perceptions. Our senses work as a perceptual antennae and gather information for us all the time. At the same time it is impossible to internalize all the stimuli sent to us by our sense. As a result, we limit our perceptions without realizing it as quite often we do that on the subconscious level. Information theorists tell us that the eye can process about five million bits of data per second while our brain can utilize only some 500 bits per second. As a result, we are to select the stimuli we are going to experience or attend to in order to create a more limited but coherent picture of our world.

Statistical lexicography, as a branch of statistical linguistics, deals with theoretical and practical issues of compiling dictionaries. The frequency dictionaries help to define not only most frequently used words for the language acquisition, but also the needs of stenography. They help to define the most typical affixes, such as suffixes, that are used in a language, group them together and define how active or passive they are in the morphology or word-formation.  They contribute into the definition of the individual style of an author or most frequently used words in different functional styles or genres. So, with the help of statistical methods of analysis and defining the most typical statistical elements, such as absolute frequency or relative frequency, linguists can get a lot of information about the most active and important elements of a language, language peculiarities of different genres or periods when they were functioning. The whole process of creating such dictionaries has been made easier once the computers and modern software have been created.

Протягом життя у свідомості людини народжується, формується величезна кількість стереотипів. Кожна людина володіє особливою формою сприйняття навколишнього світу, на основі якого у свідомості створюється так звана «картина світу», що включає об‘єктивну частину й суб‘єктивну оцінку дійсності індивідуумом, частиною якої є стереотип цієї картини.

Тема дослідження стереотипних уявлень є актуальною і займає важливе місце під час вивчення структури концептів, про що свідчать наукові розвідки студентів 4 курсу спеціальності Прикладна лінгвістика.

Носії однієї лінгвокультури формують визначальні принципи та користуються категоріями стереотипних уявлень, щоб зберегти велику кількість інформації про представників іншої мови й культури. Стереотип містить як позитивні, так і негативні атрибути представника категорії, хоча сам собою не може бути нормативною настановою, а норма співвідноситься лише з позитивною оцінкою. Стереотипи формуються зі стійких уявлень, закладених релігіями, історико-культурним і національним досвідом та фольклорними традиціями.

Some students learn best through competition. Others learn best through cooperation. Still others prefer to work independently toward a goal. Consequently, you will want to keep a fair balance of cooperative, competitive, and independent activities for students in your classroom.

Focused and challenging classroom ‘talk’ is an essential component to mixed-ability teaching. Not only can this enthuse learners and boost their confidence, but it also provides a rich environment for teachers to monitor, assess and encourage any transition from surface to deep learning.

Successful classroom discussion, group work and the interplay between the two are not things that can just be thrown together on a whim. Both require careful planning, orchestration and conducting on the part of the teacher. Students working in groups gain self-esteem, exhibit increased motivation, and regularly practise higher-order critical thinking skills. The variety of ways to deploy classroom furniture will enhance the learning experience of your students. By experimenting with new seating you will energize your teaching space and create new opportunities for cooperative and social learning.

Фестиваль науки СНУ імені Лесі Українки: Секція «Прикладна лінгвістика»
Scroll to top