Сіяти розумне, добре й вічне серед студентів ‒ лише вершина айсберга, з якою зазвичай асоціюють роботу викладача. А от коли цей айсберг перетворюється на справжній вулкан із гирлом наукових пристрастей, можна було дізнатися, відвідавши секційне засідання кафедри прикладної лінгвістики, яке відбулося 11 травня в межах традиційної щорічної наукової конференції ВНУ імені Лесі Українки.
Початок засідання було ознаменовано приголомшливою доповіддю керівника секції ‒ професорки Ірини Біскуб, яка влаштувала брейнстормінг асоціацій, пропонуючи учасникам заходу проаналізувати промову нобелівського лауреата Бертрана Рассела.
Як зі скромного студента може вирости геніальний перекладач, знаний у світі як Агатангел Кримський, натхненно доповідала доцентка кафедри Олена Котис, презентуючи історію здійснення малодослідженого україномовного перекладу фольклористичної розвідки В. А. Клоустона “Popular Tales and Fictions: Their Migrations and Transformations”.
13 Reasons Why або чому саме прикладним лінгвістам дається копірайтинг, поділилася досвідом доцентка Анна Данильчук, засвідчивши, що теоретичні знання зі стилістики, граматики, графічного дизайну, інтелектуальної власності, помножені на отримані під час навчання практичні навички роботи з системами антиплагіату та оптимізації пошуку інформації є основою успішного копірайтингу.
Бути прикладним лінгвістом ‒ не лише престижно, але й необхідно, адже лише криміналіст із глибокими лінгвістичними знаннями здатен професійно проаналізувати мовлення злочинця, щоб довести чи спростувати його вину, розпізнати акти погрози, згоди чи обіцянки ‒ про ці та інші цікаві факти з царини криміналістичної лінгвістики розповідала доцентка Діана Каліщук.
У якому напрямку рухатися, щоб зробити двадцять кроків назустріч успішному візуальному дизайну ‒ секретом поділився доцент Юрій Линник, розповівши про паралелі між виглядом реклами та оцінкою продукту, зображеного на ній.
Велика чорна собака, слимак-паразит, ненажерливий щур та істота з гігантськими мацаками ‒ такий нестандартний зоопарк народжується у свідомості депресивних особистостей, коли вони намагаються передати особливості свого стану яскравими анімалістичними метафорами, – про це доповідала ст. викладачка Олена Карпіна.
Багато цікавих думок було висловлено та обговорено, тривали жваві дискусії, народжувалися нові ідеї, і якоїсь миті захотілося принишкнути, зупинитися, щоб усвідомити, посмакувати той момент, коли ось тут і зараз із запалом, потужним інтелектуальним азартом твориться наука…
Ст. викладачка, к. ф. н. Олена Карпіна