Сучасні студенти – вибагливі кіномани, які не уявляють своє життя без кінематографу, а повноцінний вихідний – без перегляду гарного, якісного фільму. У такому випадку, що заважає поєднати приємне з корисним?
Використання фільмів і відеофрагментів під час навчання мови – не лише потрібний і педагогічно виправданий досвід, а й відмінний засіб додати навчанню присмак задоволення, перетворивши його на корисну розвагу, що генерує автентичне середовище для вивчення розмовної лексики, удосконалення фонетичних навичок, побудови граматично правильних структур тощо.
Відомий вчитель-методист, спікер міжнародних конференцій з методики викладання англійської мови, лауреат премії британської ради British Council Кіран Донагі переконаний, що перегляд фільмів з метою навчання є потужним мотиватором, який визначає успішність опанування іноземною мовою. Фільми та серіали створюють додатковий візуальний контекст, на тлі якого вивчення мови стає більш зрозумілою і приємною задачею.
Студенти 38 групи кафедри прикладної лінгвістики мали можливість підготувати домашнє завдання у не зовсім звичний спосіб: для цього потрібно було переглянути новий серіал від Netflix «Emily in Paris» та обговорити його у світлі розмовних тем, передбачених діючою програмою, а саме Group psychology та Cultural environment. Студентам було запропоновано низку завдань, що не лише відображали вивчений матеріал, а й викликали жваву дискусію, де кожен студент захоплено ділився враженнями про побачене, аналізував непомічені іншими деталі, відтворював фрагменти діалогів і найбільш влучні жарти, вправно оперував цитатами із серіалу від світового лідера серед медійних компаній Netflix, що тримає в напруженому очікуванні любителів якісного контенту.
Студенти зуміли побудувати модель робочої команди, розподіливши ролі героїв серіалу згідно моделі Р. Белбіна відповідно до обов’язків і персональних якостей; простежили етапи розвитку колективу та охарактеризували поведінку персонажів на кожному етапі. Різноманітні життєві ситуації у сукупності зі жвавим потоком мовлення, активною жестикуляцією й мімікою героїв спонукали до опису їхніх особистісних якостей, франко-американських культурних відмінностей, і водночас сприяли розширенню вчительського потенціалу, розвиваючи різні види комунікативних навичок у студентів.
Незважаючи на дистанційний формат навчання, пара перебігала у невимушеній домашній атмосфері, за якої бракувало хіба що порції поп-корну з подвійним сиром, і тоді щастя поціновувачів кіномистецтва було би бездоганно повним.
Автор публікації
Олена Карпіна.