П’ята ранку. Студентки спеціальності «Прикладна лінгвістика. Переклад і комп’ютерна лінгвістика» – Шептицька Настя та Смоляр Аня – вирушають у Вінницю для участі у Всеукраїнській студентській олімпіаді з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
10 годин у дорозі – і ми стоїмо на порозі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Чуємо живу музику, що виливається через рідну серцю та душі пісню, бачимо студентів-вінничан, які запрошують нас на 2-денну гостину.
Але раптом радість витісняють переживання. Олімпіада розпочинається.
Трішки про її особливості. 118 учасників. Маємо 2 тури: письмовий і усний. Спершу нам потрібно було показати ґрунтовні знання фонетики, синтаксису, лексикології та стилістики української мови, згодом – представити себе як вмілих ораторів з публічним виступом.
Чи вдалося? Ще б пак! І привезли до рідного університету хороші результати: Шептицька Анастасія– переможець у першому турі у номінації «Кращий знавець ділової документації», Смоляр Аня здобула IV місце в олімпіаді.
А що найголовніше – ми отримали неймовірний досвід, нові знання та впевненість у власних силах.
Приїхати до нового міста = вийти із зони власного комфорту. Незнайомі вулиці, будинки, чужі обличчя. Ловлю себе на думці, що починаю непокоїтись. Трішки лячно. Куди йти, чи не заблукали ми? Навіть такий добре знайомий кожному українцеві трамвай для нас, лучанок, став відкриттям.
Спершу Вінниця зустріла нас похмуро (небо цілісінький день огортали неприязні хмари). Та коли ми познайомились із нею ближче – зрозуміли, що це чудове місто з власною магічною атмосферою та гостинними людьми. Дякуємо, Віннице, за незабутні враження та гарно проведений час! З нетерпінням чекаємо нових зустрічей!
P.S. Погляньте, як казково виглядає Південний Буг вранці. Відчули неймовірний дух міста?)
— Анна Смоляр —